Ольга Кобилянська – Царiвна Posted on by / 0 Comment – витрiщила тотi своi очиська на мене, кров бухнула iй в лице… з лютостi, розумiеться… устами лише так по-своему згiрдливо рушила й не вiдповiла анi одним словечком!
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment Як завжди, мовчки, тільки зирив своїми очиськами недовірливо й вороже, але що та ворожість, коли вона лишалася за брамами Баб-ус-сааде і за брамами Царгорода! … Міхрімах зиркнула на нього поверх яшмака своїми очиськами, в яких зібрано було все найлихіше і від султана і від султанші.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Дивляться, а в отвір хтось встромляє пику, та таку велику, що й мови не може бути, аби й самому слідом пропхатися; пика та страх яка бридка, вздовж і впоперек, згори й донизу вся втикана очиськами, а ніс наче пилка, а щоки – не щоки, гачкуваті й сталеві.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment бликнувши спідлоба вишневими очиськами так, що бесідниці відбивало всяку будь охоту напучувати далі, як би слід було, —
БЕРРОУЗ Эдгар – Тарзан, годованець великих мавп Posted on by / 0 Comment – вигукнув професор… і теж кинувся навтікача, бо озирнувся і побачив хижі очиська й напівроззявлену пащеку разюче близько від своєї особи.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Ті очиська чорні, ті бровища аж сині… ті рум'янці… Нема в їй нічого такого небесного, тих очей романтичних, тих золотих кіс… Зося мала на думці свою красу, котру вважала за найвищу, красу справдешню, за котру не було навіть в світі нічого кращого.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Отаман Зірвиголова і собі під’їхав ближче до воза, вип’яв на Ярка свої налиті синькою очиська, ніби він теж знав Веремія і хотів переконатися, чи йому не брешуть.
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment жовті очиська сяють, груди рвуть сукню, ноги, ох, які ноги!..
Брати Грімм. Казки Posted on by / 0 Comment Але Червона Шапочка була тепер обережна, не послухалась його і пішла далі своєю дорогою, а потім розповила бабусі, як зустрів її вовк, навіть сказав їй «добридень», але так злісно блимнув очиськами, що коли б це не на битій дорозі, то напевне з’їв би її.
