Результати пошуку слова: Оша

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

– ошалілими очима блиснув хлопець на купця. … Запримітивши князя, верхівці стримали коней і збилися оддалік у тісну рухливу купу, а від неї відокремився один, на білім високім коні, одягнений ошатно, сміливо погнав до Ярослава, осадив коня перед самим князем, гукнув, розпалений швидкою їздою: –

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Бачив я мечі блискучі, чув їх кличі ошалілі І побіг до моря з криком: «Леле, бути їм в могилі!», … Віддалившись від Фрідона, знов почав її шукати, Мандрував землею й морем, не минув ніде ні хати, Та не здибав я нікого, що про неї міг би знати; Серцем зовсім ошалівши, схожий став до звіреняти.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Posted on by / 0 Comment

глянула так, наче увесь світ уходив у здивовано-радісні очі, й притулила сина до грудей… Шість років, як одну жадану днину, прожив Ярослав із Оксаною, було йому щасно і в широкому полі, і в своїй ошатній хаті, що в усі пори року пахла всяким зерном і калиною. … У Безбородьковій олії спалахнув лихий полиск ошаління: —

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

А коли його дружина Мелісса на знак протесту зібралася повернутись до рідного батька в Епідавр, сказавши про свій намір чоловікові вже в ліжку, Періандр, ошалівши, тут-таки задавив її, а вранці звелів рабам та лакизам одвезти труп і викинути його в море аж у Закінфській протоці.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Такий мене перед тією карою страх ошанув, що я поклала не знатися більше з Тедальдом, не одповідати йому на листи й приймати од нього посланців. … Андреолу вже й свій сон нажахав добре, а як сей почула, то ще більший страх її ошанув, та щоб свого Габріотта не затривожити, вона той свій ляк, як могла, приховала.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Знов, як і шість років тому, на початку свого володарювання, прийшов на берег Дунаю, дивився на його розклекотані, скаламучені ошалілою Савою води і думав про каламутний потік свого війська. … Бо в що ж вірити в цьому ошалілому світі?

ГОМЕР – Одіссея

Posted on by / 0 Comment

Розумом світлим, умілістю в різних роботах прегарних, Хитрістю витівок тих, що про них не чували раніше В давніх ахеянок ми, таких, як оті пишнокосі 120] В гарнім віночку Мікена, Тіро і Алкмена ошатна, – … Вранці свої кораблі на священне ми зсунули море, Здобич забравши усю й ошатно одягнених бранок.