НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Радюк дуже любив свого синка Павлика! … Павлик скуб його за волосся, смикав за вуса, а батько ще пiдбивав його, пiдставляючи голову й лице. … – казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. … I вона брала Павлика, загадувала няньцi надiть на його чистi штанцi, вмить та зачесати. … Павлик пiдбiльшав, i його одвезли в київську гiмназiю.