ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Паволока, що нею покритий був увесь віз, від самого тільки доторку Лучукових пальців рвонулася вгору, з-під неї ревнуло по-звірячому жахливим голосом, блиснуло широченним мечем – і Лучук, перетятий навкіс, тихо похилився під колеса.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Тільки що привезені з вишкільних таборів, з глибокого запілля юнаки в сталевих шоломах і в чистих, ще не закурених димом і порохом війни уніформах, проводжали здивованими очима вермахтівців, і вже паволока розгублености й невисловленої туги застилала їм світ.
