Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма Posted on by / 0 Comment Рональда, що стояла на вершині пагорба. … Годуються вони здебільшого дикою петрушкою і селерою, а також портулаком, морськими водоростями й опунцією; особливо корисна для них остання рослина, яка рясно росте на схилах прибережних пагорбів, саме там, де живе і сама черепаха.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Він зупинився на пагорбі, над крутим схилом. … За пагорбом десь далеко рвуться набої тяжких гармат, пролітаючи з виттям над головою. … Ззаду, за пагорбом, рвуться гарматні стрільна, пролітаючи над головою цілими чередами, вилетівши десь з невідомої точки, не то справа, не то зліва.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Гранітні лисини вкривав зелений шовковий мох; злами й щілини, провалля й трави, ідіотичні написи олійними фарбами на суворих кам’яних площинах, залишки геологічних катастроф та туристських походів, велич порожніх пагорбів та гомін води. … Зійшли на пагорб, де стояла дивом вціліла церква.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment А він підвівся і глянув на чорні кулі ліхтарів, на лисий зимовий пагорб, а коли повернув голову, то вона вже сиділа, підмостивши під себе ноги, по-турецькому, і розривала блискучу упаковку цукерок. … Тут він помітив, що замерзлий чорний пагорб здувався, наче желатиновий пиріг.
Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені Posted on by / 0 Comment Он там, за пагорбом – Картагена…& … Він вже не здивувався, коли міст виявився набагато ближчим, аніж здавалося з пагорба. … Нарешті Опанас вибрав місце на сухому пагорбі, тіло Северина запакували до останнього прихистку, а прочанин відправив панахиду і заробив десять грошів сумнівного карбування.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Згодом «шкода» повернула з траси праворуч і зупинилася: вкрита снігом дорога попереду зливалася з засніженими полями, ямами-пагорбами. … Квіти в бур'янах, курява за автівкою, посеред поля — дерево розлоге, а за ним десь далеко на пагорбі кінь такий маленький, що і масті не розібрати.
Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Оперезане синьо-зеленим поясом, на пагорбі стояло місто-замок. … А за долиною і за туманом, на сіро-жовтім пагорбі, неначе в небі, дрімали коні… … Подекуди на сірих пагорбах видніються поодинокі плугатарі. … В степу на пагорбі з'явився вершник. … Корчма стояла в березняку під невеликим пагорбом.
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment сiдає сонце мого дитинства: усiм вам, мабуть, вiдомi оцi запахущi залишки дня, якi виснуть разом iз мошвою десь над квiтчастим живоплотом, i в якi впадаєш раптом пiд час прогулянки, проходиш крiзь них, край пiднiжжя пагорба, в присмерки – глуха лiтеплiнь, золотава мошва.
Авенти́н Posted on by / 0 Comment Авенти́н – іменник чоловічого роду (пагорб у Римі) відмінок однина множина називний Авенти́н родовий Авенти́на давальний Авенти́ну, Авенти́нові знахідний Авенти́н орудний Авенти́ном місцевий на/в Авенти́ні, по Авенти́ну кличний Авенти́не*
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Щасливо усміхнені, худі і довгі, стоїмо ми на пагорбі над ставком і ласкаво дивимось на своїх кінематографічних колег, бо, хоча й були ми начальниками, вдвох не набрали ще й сорока п'яти років і тому мусили поводитись і гідно, і скромно. … Скоро побачать вони і заповітні пагорби Києва.
