Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху
А тут ще панна Цап і дядько Юліус… ой, та він забув сказати про дядька! … – Панна Цап,- сказав Малий. … Хвилин за десять перед [528] їхнім від’їздом – не раніше – в двері ввірвалася панна Цап, мокра, як утоплена кицька, і злюща, як старий пірат. … – Там, де я, нічого не станеться,- запевнила панна Цап.