МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment – Але ваше вельможне панство зовсім не цінить цього. … – Але ж то справді мудро, прошу панство, втнути таку штукенцію! … – Ех, була б моя воля, зостався б я тутай до весни, панство, то не мав би горя!
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Не встиг вiн пiти, як до нас у хату суне й панство, i москалi. … На другий день, як уже високо пiдбилося сонце, у ранню обiдню пору почало купами виходити з гостиницi наїждже панство, щоб обдивитися город, i розтеклося по всiх вулицях.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment У білому-пребілому каптанку, оперезаний чистеньким хвар-тухом, схожий більше на мельника, аніж на пекаря, сідав він уранці біля порога свого дому в той час, як панство мало проходити мимо; перед ним стояло циноване відеречко з чистою холодною водою, дзбанок доброго білого вина і два блискучі, ніби з щирого срібла, келишки.
УКРАЇНКА Леся – Поезiї Posted on by / 0 Comment Зiбрав вiн лицарiв своїх, Все горде, пишне панство, Щоб то шотландський вiльний люд Забрати у пiдданство. … Бо задам тобi я гарту!” А поет йому: “Та й сам я Не люблю з панами жарту… Бачиш ти – оця дiброва, Поле, небо,синє море – То моє багатство-панство I розкiшне, i просторе.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Востаннє озирнувся Сивоок на величезний форум Тавра, запруджений народом, воїнами, вельможним панством і придурками, що витанцьовували й погукували свої блазенські прика-зочки.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз Posted on by / 0 Comment Романко зареготавсь спершу, потому вилаяв його "мудьом" і відтяв впевнено, що таких дурних панів немає й не може бути… Семен мав брата за дуже розумного і хоча не поняв йому цілком віри, однак надія на панство трохи поблідла, а охота, до вчиття й геть-то зменшилась.
Кобилянська Ольга – Людина Posted on by / 0 Comment Якесь дуже панство з міста, що то її пан від людей податки збирає та й докупи кладе; якийсь цісарський пан, бачите, шаблю носить. … То теж добре панство.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment чи то згнітилася духом на гадку, що дівчині, як не як, вісімнадцятий пішов, і не довіку ж їй дівувати, чекаючи на князя, а чи й так подешевшала, розсудивши, що хутір — то теж, що не кажи, своє панство, —
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment Піддобрюсь до неї, вона поможе його втопити, а мені винирнути з писарства та на панство…» Та й потяг до пана Микити Уласовича обідати. … І після того що день, то й сходилися журитися, та знай куликали, бо нічого їм було більш робити… Минулося панство!
Остап Вишня – Вишневi усмiшки. Забороненi твори Posted on by / 0 Comment панство! … Я, шановне панство, лише пан головноуправляючий i як пан головноуправляючий вважаю, що всьо йдеть харашо!
