Результати пошуку слова: Пан

Але все ще панувала тиша, бо не годиться, щоб нижчі починали розмову, так само, як не годиться, щоб вельможа виявив свою цікавість чи нетерпіння. … Безмежний спокій панував у Саїдовій оселі, лише водограй плюскотів, поширюючи навколо прохолоду. … 5 Пан Бабелон з’явився на узбережжі Червоного моря незадовго до того, як загинув Аусса.

Реготуном його зазнали всі: й попи, і дяки, і мужики, навіть пани й жиди. … Перед панотцями на столі, накритому червоною вовняною скатеркою, між двома свічками, стояв повний графин горілки. … Закадили панотці і поодкидали голови в кутки канапи. … не раз було панотці пробалакають цілу ніч до світа.

Та проте, щоб мене добре зрозуміти, зірвіть ті лиш в черені цвітучі білі звичайні (запахом — гербові!) рожі й поставте їх окремо від блискучих, пишних, окулізованих в панських садах цвітучих рож, а відтак впивайтесь запахом всіх… а накінець лишіть собі білу звичайну… я все кажу — гербову рожу.

Григорій Квітка-Основ’яненко Конотопська відьма I Смутний і невеселий сидів собі на лавці, у новій світлиці, що відгородив від противної хати, конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. … Пан сотник Уласович був чесного і важного роду. … От туди-то потяг наш пан сотник Забрьоха.

Панас МИРНИЙ Хіба ревуть воли, як ясла повні? … Пішли писати та одписувати… Незабаром наїхало в село чиновного панства. … Аж ось – не знать звідкіль узялась на селі чутка, що він ні Хрущ, ні Притика, а прямісінько-таки Іван Вареник – кріпак пана Польського, що панував у Пісках.

За три години до відплиття «Авраама Лінкольна» я одержав листа такого змісту: «Панові Аронаксу, професорові Паризького музею. … Шановний пане! … РОЗДІЛ ІІІ «Як буде завгодно панові» За три секунди до одержання листа Д.-Б. … Йому було тридцять років, і його вік відносився до віку його пана, як п’ятнадцять до двадцяти.

Пантелеймон Олександрович Куліш Чорна рада По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. … А Черевань був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню рійну з ляхами. … Ніхто б не сказав, що вони ідуть у гості до веселою пана Череваня.

А на панських! … Джерело рiчки у Дерманi, звiдки три роки тому вибрався Матвiй з родиною на п’ять десятин, що їх купив у лебедського пана, почав тут господарство. … От ми лебедцi… Мусiли ж ми викупити панську землю. … Усi отi колонiї – Борщiвка, Озiрко, Гiльче, все то на таких землях осiло, i сьогоднi вони пани.

– То єсть, паніматко, чудесне, вельми розкішне свято – ваш щедрий, чи то пак багатий вечір! … – Вашими б устами та мед пити, пане Мартин! … Ходімо лишень надвір та защедруємо під вікном паніматці, ачей, до столу покличе! … Е-е, ні, паніматко! … За ваших любих діток, паніматко! … – Тільки, прошу пана, не прилучайте і мене до цієї компанії!

Ану, пане дяче, завертай до школи і сиди там пацючком, поки тебе, обіясника, до суду не покличуть. … – Доношу панам урядним, – … – спитав пан возний. … – Скажу пряму правду, панове врядні, – … – спитав пан возний. … – спитав пан возний. … сказав пан возний.  … сказав, скривившись, пан возний.