Результати пошуку слова: Пан

Повітря – майже непроникний панцир. … –  А ти не поспішай правити по ньому панахиду. … –  А я кажу – не поспішай з панахидою, – … – Вчора одна панянка приходила по об’яві. … Візи на виїзд не треба?” Скінчилася наша розмова, сіла панянка та й заплакала: “Ви мене обдурили, я сподівалася, що летіти треба набагато ближче”.

Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. … Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. … Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. … До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів.

Потiм до нас пiдходить вiдомий панфутурист Семенко й одразу ж починає ображати мене дотепами й лаяти за французькi фрази, що я їх вживав у своїх памфлетах: мовляв, це ж французьке парикмахерство. … Панфутурист нiчого не вiдповiв, i таким чином виявилось, що вiн творив несвiдоме латинське парикмахерство.

Як побачимо в наступних розділах, маскультуру завжди визначають за допомогою чи то явного, чи то неявного протиставлення іншим концептуальним категоріям: народній культурі, панівній культурі, культурі робітничого класу тощо. … панівні” та “договірні”. … Це є надто вже затертий аргумент на захист панівного ладу але, попри це (або.

Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, — … Пан Павло? … Ставна панна, бліда, оката, мов діва Марія, йшла йому назустріч, йшла швидко, ніби аж бігла. … — Ви не пам’ятаєте мене, пане Тичино? … В садибі панує гнітюча таємничість. … Відвідували панораму Голгофи, таємничу, в широкому освітленні, з майже живими постатями Христа, розбійників, Пілата.

Панич, та й годi!» І батьки радів, що син вернувся. … Він колись, ще за панського права, був біля панів у дворі, то іноді й сам любив закидати «по-образованому». … Так і ріже по-панському!» Їм здавалося, що Роман дуже добре потрапляє на панську мову. … Пан іде. … То не пан, а салдат Сива-сенко, мені мати казали.

–  Хто цей пан?  … –  У списку пасажирів він записаний під іменем пана Тарзана з Африки, – … – Панове, граф не знав, що ці карти у нього в кишені. … Панове, мені все зрозуміло. …  Пане Тарзане!  … Він розгорнув її й прочитав: “Пане Тарзане! … –  Пан Тарзан?  … Крізь поліровану панель долинув зневажливий сміх Павловича.

Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішались з гори в долину на спочинок, бо Семен нині трохи припізнився, доорюючи панський лан. … Скільки вона горя прийняла від тих самих панів, на котрих робить! … Чому вона родилась бідною мужичкою, чом не панночкою3 Чого в них така неоднакова доля?..

Він лежав на твердій, схожій на панцир спині і, коли трохи підводив голову, бачив свій дугастий, рудий, поділений на кільця живіт, на якому ще ледь трималася ковдра, готова щомиті сповзти. … Коли я, наприклад, десь перед обідом повертаюсь до готелю, щоб переписати укладені угоди, ці панове ще тільки снідають.

У духовному житті Європи від самого початку середньовіччя виявлялися, здається, дві головні тенденції: звільнення думки й віри від впливу будьяких авторитетів, тобто боротьба розуму, що відчув себе змужнілим і суверенним, проти панування римської церкви, – … мені про це мало відомо, так само, як і панові Дюбуа, –