АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
Загата постояв у п’яній задумі, сплюнув і, прямуючи під паркан, кричав: – … Ми простояли з нею з півгодини біля паркана, притоптуючи незайманий плюш снігу. … – гукнув я з-за паркана.- Ідіть-но сюди. … VII Грушевич поручився за мене і безвтішно дав згоду на те, що я склепаю залізний парканець навколо будинку.