Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.
Але проводир мій досить слушно завважив мені, що такий вчинок був би непристойний, тим більше, що в цей час ми підійшли вже до воріт парку, отінених двома старими вербами. … Ми без труду відчинили ворота й увійшли до парку. … Це був сам господар парку або ферми, бадьорий, кремезний дід із цілком німецьким обличчям.