БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Причісує Оленку, пильнуючи кожного пасмочка; заквітчує, ніби коронує зірками, зверх блідого лобика. … З проломини в скроні густо і в'язко, пасмовитими патьоками, трішки розділяючися, збігла кров; розлилась по підлозі, при голові і плечі.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Крiзь туман вгорi прорвалося пасмо мiсячного сяйва.
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment Хоч і як донедавна він ворогував на Максима, то все-таки йому подобалася його лицарська твердість і незламність; тож тепер, коли почув такі Максимові слова, йому здавалося, що в його серці рветься щось глибоке і святе, рветься остатнє пасмо віри в чесність і постійність людей.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Не дивувався, коли вже літній чоловік приносив пасмо ьолосся й казав: «Будь ласка, перевірте, чи справді молодший хлопчик – мій син, бо, знаєте, у нас в роду всі мають нахил до математики, а цей ну як здурів – стоїть і стоїть на голові щоранку, і я не можу вибити з нього цю бридку звичку.
РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту Posted on by / 0 Comment Пасмо золотавого волосся сховало половину чола й брову.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment Комора була порожнiсiнька i лише на стовпчику висiло пасмо сурових ниток.
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів Posted on by / 0 Comment Швидше вона схожа на пасмо нерівних горбів зі шпилями, рівнинами й долинами.
МАЙН Томас Рид – Вершник без голови Posted on by / 0 Comment провадила далі Флорінда, розгладжуючи велике пасмо, що відбивало каштановим полиском на її чорній руці, –
