Пасти Posted on by / 0 Comment …па́стимете 3 особа па́стиме па́стимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа пасу́ пасемо́, пасе́м 2 особа пасе́ш пасете́ 3 особа пасе́ пасу́ть Активний дієприкметник Дієприслівник пасучи́ МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Відпастися Posted on by / 0 Comment відпа́стися – дієслово доконаного виду (пасучись, відгодуватися) Інфінітив відпа́стися, відпа́стись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа відпасе́ться відпасу́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Пастися Posted on by / 0 Comment па́стися – дієслово недоконаного виду Інфінітив па́стися, па́стись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа па́стиметься па́стимуться ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа пасе́ться пасу́ться Активний дієприкметник Дієприслівник пасучи́сь МИНУЛИЙ ЧАС чол.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Пасучи вівці, бачила часто, як цап перчить козу або баран валує вівці,- все було так просто, природно, відколи світ світом, що жадна нечиста думка не засмітила їй серця.
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне Posted on by / 0 Comment Один тілько вівчар Улас, білий, як молоко, дідуган, що й побілів, пасучи отари овець, і не знав та й не признавав іншого щастя на світі, як бути біля овець,- один тілько він якось глухо бубонів сам з собою: –
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Лукія засвітила свічку й поставила на стіл, а Яким, розвязуючи клунок, тихенько заспівав: “Та виріс я в наймитах в неволі, Та не було долі ніколи, Та гей!… Ой виріс я в наймитах в дорозі, При чужому возі в дорозі, Та гей!… Та чужії вози мажучи, Та чужії воли пасучи, Та гей!… —
За сестрою – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Довше в такім жити не можу, а бідної Ганнусі, мабуть, таки не відшукаю, пасучи табуни або послугуючи татаринові у дворищі".
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment Пасучи щасливі очі, Будем літа ждати, Як на сонечку закаплють З нарду аромати.
МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка Posted on by / 0 Comment – почухав за вухом беззубу Руду, та мало не зомліла, аж слина їй з рота побігла, і засміялася, похоркуючи, віддано пасучи більмастими очима свого доброго Бога.
