Результати пошуку слова: Пасіки

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

І справді, незабаром на краю пасіки стала висока гарна постать Остапова. … Тесть із зятем пішли з пасіки. … Вже зірки позасвічувались на темно-блакитному небі і роса лягла важкими краплями на траву й на хліб, як Зінько з Гаїнкою верталися вдвох із пасіки додому, ідучи вузенькою стежечкою поміж високими житами.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

Вже посеред пасіки в темряві чути шарудіння, тріск — там розламують рамки. … Наче готується тут і сніг зустріти біля цих гречок та біля пасіки, і зиму з ними намірився зимувати. … Опинившись за межами пасіки, стрімголов кидаємось тікати в темноту. … Ватага обірванців, степових волоцюг, що вже пасіки обкрадають, з бджолами воюють!..

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

На моє лінивство та недбайливість ви не можете нарікать: я падкую й коло хліба, і коло худоби, і коло пасіки, а ви тільки дурно марнуєте гроші. … –  І пасіки любе! … Та тільки горенько, що в нас у Києві нема де розвести пасіки, –

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

– Оце я будила, будила свого старого та й не добудилась,– весело промовила матушка,– коли ваша ласка, випиймо по чарці та ходім до пасіки в садок, може, гуртом розбудимо старого. … Під густими гілками по чистій, як оксамит, траві була протоптана стежка до пасіки.

Сонце заходить – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Бо і тих зганяли москалі, забирали їм, що знайшли, забирали пасіки, а їх, сердегів, таки проганяли. … Старшини, хоч сидять у Січі буцімто рівні зі всіма товаришами, то поза Січчю у них — багаті хутори, млини та пасіки, великі стада усякої худоби.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

Мало куди й виходить із пасіки. … Воно то й треба було його помочі, щоб на зиму бджоли установити, так коли ж він і додому не навідається, там і ночує у курені, і все – розказував опісля дід,- все мовчки плаче, а вночі встане і навкруги пасіки, мов неприкаяний, блукає.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

Узнав він також і те, що є тут безлісні сопки, укриті лише цими квітами, як степ пшеницею, і що туди всі вивозять пасіки здалеку, за сотні кілометрів. … Що далі ішов, то все повільніше, а дійшовши сюди, до цієї пасіки Сіркової – зупинився.