БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Частина друга І Здається, в Миколи Куліша в «Народному Малахієві» робітників патетично названо «гегемонами». … А як доходив до кульмінаційного моменту, зціплював кулак і карбував ним, піднісши його в повітря патетично: «Будеш проклятий, милий синочку, Як зігнеш себе, мов билиночку!
ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши Posted on by / 0 Comment Висовуючи голослівне твердження про думки «олімпійця» (цебто в своїй більшій частині плеханівські), які начебто «скеровані на втворення ідеологічної непи» і є «по суті напад на пролетарську диктатуру», наш маестро патетично доносить: –
Олександр Довженко – Україна в огні Posted on by / 0 Comment патетично гукнув фон Крауз, забігавши по хаті, мов артист, і виплигнув з офіцерами у вікно.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment виголосив Роман, карбуючи крок, виголосив досить патетично (Колеса мусять крутитися для перемоги!).
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі Posted on by / 0 Comment – знов патетично закричала тітка, вже збираючись виходити.
САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі Posted on by / 0 Comment – голос генерала прозвучав патетично.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment патетично вигукував Вовочка Таратута.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment – крикнув патетично Фесенко, і, вдаривши себе долонею в груди саме проти серця, він підвів здорові очі вгору, зирнув на стелю, закотив очі під лоб, а потім чогось витріщив ласі очі на Навроцького, неначе говорив: знай, мовляв, який я тепер щасливий.