Результати пошуку слова: Пахощ

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Крізь вікно вливалися пахощі вечірніх квітів; захід уже пригасав, а він не міг одвести погляду від тендітного й мерехкого світла – блідло воно на очах й покривалося синюватою млою. … Стискувала їй серце тривога, в’ялила тіло, і вона заклякла, облита травневими пахощами й обсипана вишневими пелюстками.

МИРНИЙ Панас – Голодна воля

Posted on by / 0 Comment

Живучи в городі, він так одвик од сього простору польового, од сього повітря свіжого, що він, наче зачарований ішов… Широкою хвилею неслися пахощі польових квіток з усіх боків. … Він пригадав здоровенні загони та конюшні на станції, їх пахощі… І його серце наче хто у жмені здавив.

КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій

Posted on by / 0 Comment

Одне слово, людська рука ще не нівечила й не спотворювала цього первозданного пейзажу, що купався в сонячних хвилях, цієї всепереможної лісової величі, що ніжилася в пахощах черівня, збагачених і підсилених щедрою близькістю води.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

У хатi усе також напечене та наварене, i такi тут пахощi, що хоч би святим був, то i то не вдержишся, щоб не згрiшити i чогось смачного, як мама не бачать, заздалегiдь не покуштувати. … Пiд ногами кашка й чебрець видiляє свої пахощi, у Трихоновому житi пiдпiдьомкає, не дивлячись на вечiр, перепелиця.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

Або з Гаїнкою вдвох на тій пасіці опинитися, де сонечко золотом сипле, і бджоли золоті гудуть, і пахощами віє, і квітом процвітає, а вона, Гаїнка — найкращий квіт над квіти,— стоїть уся в золотому промінні і сміється, мов дзвоники срібні дзвонять: «А не піймаєш!..»

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Неначе чув і бачив, як земля з задоволенням розходилась, розкошувала, як її соки відсвіжувались і як вона, насичена, віддихала важкими пахощами. … Коли стулював, бачив прерізні барви… Малий садок за бурдеем стояв у самім розцвіті й дихав солодкими, сильними пахощами.