Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
Проста хата в нього сяла тільки гарними богами, Та пахущими на божниках квітками й рушниками, Та хорошою, як Божий рай, вродливою дочкою, Що всім брала очі дивною якоюсь красотою. … Знає змалку рушниками Божники вкривати І пахущими квітками Всі боги квітчати». — … І пахощі кругом, і щастє розливають.