Результати пошуку слова: Пах

паху́че – прислiвник незмінювана словникова одиниця

 А ще треба сорок трав сухих, а в них стебло неоднакове і квітка, а в одних смола світла й пахуча, а в других темна, а в третіх самий божий дух, – … і пахне тоді копченина так, що чутно й за п'ять покинень стріли. … Пахло хвоєю від підстилки, зробленої варягами, а йому здавалося, що то пахощі Забавин.

Вони пахли лісом і весною. … Він пахнув відталою землею, бур’янцями, першими квітами. … Набубнявілі пуп’янки на гілках дерев домішували свої солодкуваті пахощі до цього весняного букета. … – Весною пахне, друже, – … Було тепло, пахло в’ялою травою й листям. … Тоді влітку добре було спати на “місточку”, дихати пахощами трав і дивитись на зорі.

Пiд самими вiкнами коло дому цвiли кущi рожi, бузку, жасмину, росли лелiї, пiвонiя, пахучий канупер, оргинiя, синiли квiтки тої, навiть росли кущi любистку, рути й барвiнку, неначе пiд вiкнами сiльських хат. … Вони кожного дня ходили до борисо-глiбського дяка з граматками й часловцями пiд пахвою.

Якийсь час думав, міряючи метри рідного коридора, і дійшов висновку: пахучий французький суп із цибулі у маленьких, до інтимності затишних бістро, а також дивовижна хода заступника мера міста, який ходив так, ніби він був мером, а мер – його заступником. … Хочете, Грак, бути пахучим – їжте хвою.

Навіть пахощі кожен підібрав відповідно до одягу. … Мускус від шкір козячих, баранячих, волячих, солодкавий дух килимів, п’янливі пахощі цинамону, ладану, перцю, гвоздики, імбиру, смоли, мускату, сандалового дерева, сірки, амбри. … Але ж, ваша величність, ви не повірите: вона пахне золотом!

З вихлопної труби просто нам в обличчя пахкав синій чад. … Пахло й цибулею. … Пахло розлитим джином та коньяком. …  – А як пахне! … Пахне скорше коньяком, що ми тримаємо для клієнтури, – … Пахне весною. … – Пахне бузками! … Пахло перегаром масла, бензином, рициною. … І пахне тепер на все місто…

«Пах–пах–пах»,- … пахкала вона. … «Пах–пах–пах»,- … пахкала машина дедалі швидше й швидше. … «Пах–пах–пах». … – вигукнув Карлсон.- Оце-то пах–пах–пах! … О, як вони смачно пахли!

У світлиці пахло кропом. … Тобі не здається, що сухарі пахнуть горищем? … Пахло нафталіном з турецьких хустин, міром з чобіт, смаженою цибулею з волосся, прілим духом залежаної шкури кожухів і потом. … –  Пан Омелян зостався в справах із представниками.- Іванчук поштурхав чоботом притоптаний сніг, перехопив під пахву пакунок.