ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
– Ну, тоді…- Поет заховав руки під стіл, нюхнув навіщось із випитої чарки і притишеним, як завжди перед читанням віршів, голосом сказав: – … Щоправда, вони були такі старі й замшілі, що помітити їх міг тільки надзвичайно досвідчений спостерігач. … – Видно досвідчену руку. … Заздрю досвідченим людям.