НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment На голові чорний парик з начосами, а на парику копиця жовтих та червоних рож, а зверху стримить чорне перо.
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом Posted on by / 0 Comment У тьмяному, мерехтливому світлі, відкрита сторінка майнула, мов білосніжне перо з тендітним візерунком виписаних на ньому слів.
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов Posted on by / 0 Comment Нехай і їм світ красується, як найлуччою своєю квіточкою!… Коли б тільки провідав, де я лежатиму, та щоб хоч разочок навідався б до мого гробу!… Земля б стала мені пером, тісна домовина стала б мені за веселую світлицю; запекшіїся уста мої усміхнулися б до нього, замершії оченьки мої глянули б і скрізь насипану землю вздріли б…
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Саук’ято, зрадівши, висмикнув з носа одне, потім друге перо.
Юрій Андрухович – Перверзія Posted on by / 0 Comment У брамі під зеленавим ліхтарем нас уже зустрічав доходжалий готельний giovinetto (1), поораний алкогольними зморшками чортисько в трикутному капелюсі з пером, якого нахабнувато скинув при нашій появі, нібито нас вітаючи, але насправді вимагаючи подаянь.
ПРАКТИКУМ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (від доби монументалізму до романтизму) Posted on by / 0 Comment У передмові зазначає, що пером його водила любов до України і тривога за її долю, українців він називає козацькою нацією.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment Військовий писар, який в одній руці тримав срібний каламар з чорнилом, а в другій – біле гусяче перо і сувій паперу, військовий суддя з великою військовою печаткою в руці та інші старшини пройшли в коло, стали під бунчуком і вклонилися товариству на всі чотири боки.
Остап Вишня – Мисливські усмішки Posted on by / 0 Comment Якби був собачка – був би оце я i з пером, i з пухом!
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи Posted on by / 0 Comment …могли подумати мої клієнти про досить нахабного молодика, одягненого в дивно скроєну (як на двадцять перше століття) шкіряну куртку, ботфорти, капелюх з довжелезним пером, при шпазі, який до того ж розповідає неймовірні історії з стереотипним початком: “Я прибув до вас з сімнадцятого століття, а перед тим жив на планеті Катон…”…
