Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея Posted on by / 0 Comment Ззовні чути метушню птахів між листя, гомін людей, що йдуть до роботи, зітхання й плач вітру, що збігає з пагорбів і блукає довкола мовчазного будинку, ніби він боїться розбудити поснулих, хоч і мусить вигнати сон з його пурпурового сховища.
УКРАЇНКА Леся – Камінний господар Posted on by / 0 Comment Вам дивно се, що я за ним услiд не простягаю рук, не плачу гiрко, не сповiдаюся тут перед вами в злочинному коханнi, що мов буря налинуло на серце безборонне? … Ти плачеш?
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Я б його випхнула з хати геть через поріг, та Маруся його, певно, любить, бо плаче. … Вона нервова: часом плаче, побивається, ламає руки, коли було трапиться яка пригода в житті.
БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана Posted on by / 0 Comment Щойно Тарзан пройшов цією брудною вулицею два квартали, як його увагу привернули волання про допомогу і плач, що долинав з третього поверху будинку, який містився на протилежному боці. … – Я плачу вам у той спосіб, що тримаю язика за зубами, –
Франтишек Флос – Мисливці за орхідеями Posted on by / 0 Comment Не плачте, мамо! … Тривожні голоси й плач свідчили про те, що сталося велике лихо.
КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван – Cто тисяч Posted on by / 0 Comment Чого ж ви не радієте, та плачете?… Герасим. … Параска (плаче).
ДЖОН СТОРІ – Теорія культури та масова культура Posted on by / 0 Comment Одна із глядачок написала їй: “Іноді я маю велике задоволення від того, що як слід плачу разом з героями.
БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана Posted on by / 0 Comment Я плачу невпинно зі своєю нещасливою жінкою. … Тоді серед козацького плачу і громів зібрані почули голос Орлика: –
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Кусаючи губи й замалим не плачучи, Оля готова була повірити, що ніяких рукописів просто не існувало, а все, що він час до часу поривався їй декламувати, озираючись на чуйні вуха присутніх поруч наглядачок, було фікцією і сном. … Жінки обов’язково плачуть, коли дивляться на мерця.
Наталка СНЯДАНКО – Колекція пристрастей Posted on by / 0 Comment Нє жалєю, нє заву, нє плачу”. … Моє серце в тузі Дощ гримить у лузі Не скажу тобі я Чого плачу я Місяць світить ясний Нічка знову темна Ти такий прекрасний Я така сумна Вірш мені сподобався, і я вирішила зачекати з самогубством, аби ще встигнути залишити людству свої безсмертні твори.
