БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана Posted on by / 0 Comment доноси проти нього пливуть до Москви рікою; все це було діло менш-більш довірених агентів Польщі, якій залежало на тому, щоб позбутися сильного гетьмана, що проводив одноцільною, дисциплінованою державою, що не мала симпатій для неї.
НАЛИВАЙКО Степан – Таємниці розкриває санскрит Posted on by / 0 Comment …вкрай рідко й ніби неохоче залучалися й залучаються до висвітлення цього питання – чи то через брак індологів та іраністів, чи просто з побоювання бути підданим ущи пливим кпинам, як це часом трапляється і сьогодні: мовляв, де Індія та Іран, а де Україна, і який між ними може бути зв’язок.
Четверта заповідь – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Як йно Воло- шинський виїхав з дому і люди з села повиїздили теж, Юдка впав на його домівство, розбив колодку, випустив свої гуси, а ціле стадо гусий, що на подвіррі в калабаньці пливало побив до одного палицею.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment Вони йшли довго, пливли по якихось річках на саморобних плотиках, стояла по берегах темна тайга з білими проблисками беріз, вода була важка і страшна: ану ж хтось тебе побачить.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Тисячі усмішок виникали у незбагненому просторі, пливли до Стаса, і він сам, як дурний, усміхався уві сні безтурботно і весело, ніби ці вселенські доброта і милосердя світилися тільки для нього, як дяка і радість за те, що поряд із ним сопіло дрібненьке, —
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment …втікала від свого кавалера, крутилась, вертілась, то часом, насупившись, не подавала кавалерові руки, неначе чогось сердилась, то знов піднімала очі вгору й помаленьку пливла, як лебідь по воді…
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Це все одно, що пливти океаном і жбурнути його, той перстень, з верхньої палуби в морську безодню.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Я візьму віделко, вам синьої фалби пливезу.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Одно пишне золоте сонце пливло мiж небом i степом, наче корабель по безодньому морi.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Оті хмарки, що пливуть в синьому небі, і ті вартніші за мене, бо вони десь розіллються тучним дощем, поллють суху землю, принесуть вогкість на ниви та левади, дадуть родючість та плодючість.
