НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Нащо ж ти, доле, дала нам спiзнатись, коли не судила нам побратись!" –
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment – ех, братiку мiй, i побратимство ж наше довбане – все’дно що з одного табору корєша, скiльки ж, мать його за лапу, справдi рокiв тривать цьому спадку, i як його з себе викров’янити, вихаркати – як?
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment – Але тоді, коли ми зважилися побратися, саме вона зневолила мене згадати про забуті скарби і згублених мною людей.
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment …Мак з боєм зненацька вдирається до апаратної Центру… Однак це міг би зробити і Пухир з особистою охороною, з цією бандою своїх рідних і двоюрідних братів, племінників, побратимів, вигодованців, з цими моторошними покидьками, які ніколи нічого не чули про закон, які завжди знали тільки один закон: стріляй перший… Потрібно було бути…
ЩЕРБАНЕНКО Джорджо – Шість днів на роздуми Posted on by / 0 Comment У Бостоні, цьому найблагороднішому місті Сполучених Штатів, туман велика рідкість, але якщо вже він упаде, то не поступається нічим своєму славетному лондонському побратимові.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Відтоді, як зробили його з дзвінких дубових дощок, під ним часто ходили маленькі люди, билися об нього голівками і плакали… Інколи йому доводилось стояти і в саду, в доброму товаристві своїх побратимів-столів: це коли були весілля.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Сьогодні вдосвіта спартанці подіставали червоні хітони й червоні гриви з торб убитих товаришів і віддали все це новим побратимам-феспійцям.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Уже проїхав він чимало земель християнських і мандрував по Ломбардії, щоб через гори далі побратися, коли се надвечір між Міланом і Павією здибались вони з одним шляхтичем із Павії, на ймення мессер Торелло д'Істрія, котрий їхав саме з своєю челяддю, хортами…
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment …ніколи він не носив тієї витертої, полатаної і вицвілої майже до білого вельветової куртки, геть зопрілої під пахвами, що її тоді зняв із себе й віддав своєму слузі та побратимові з племені камба, який також знав про затримку й поділяв з ним вину за неї, і той, нюхнувши кислого оцтового духу, гидливо крутнув головою, а тоді посміхнувся…
