Іван Драч – Крила
Чому так хочеться побігти в його роки, В його далекі молоді літа, И собою затулити його арфу — Бо ж подарована була Вкраїні арфа, Одна-однісінька на все життя Вкраїни… … Чому так прагнеться побігти в його долю — В його єдину стокрилату долю — І лиш добро пустити в її крила, А зло одринути, одкинути, знебути?!