Результати пошуку слова: Побіл
Ольга Кобилянська – Через кладку
Стіни хати завсіди біленько побілені і, до сонця улискуючися, взірцево чисті вікна ясніли приманчиво з-поміж дерев до переходячих дорогою й придбали хаті характер якоїсь ідилії. … Боже мій, що сказала я таке, що вона на мене видивилася й аж по уста побіліла? … Ті слухи й епізоди з мого життя були побільшені й пофальшовані.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана
Це не важить, головне – молода, приваблива, правовірна, від чого, бач, розкіш для поглядів ще побільшується, і тому вони летять на неї, минаючи бідних її подруг, забивають їй віддих так само, як задушливий вітер сироко. … – Воістину, як сказано у вашій священній книзі, не побільшуй у тиранів нічого, крім хибних думок.
ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри
Вбравшись, затягнувши ремінь з належним за статутом пістолетом (бувши шефом, кийка не носив) і надівши кашкета без будь-якого познаку хвацькості, вийшов на побілений вапном дворик з криницею, смоквою та повитою виноградом альтанкою. … Найцікавіше, що над шиєю кожного замість голови припасовано побільшену фотографію обличчя.
Ольга Кобилянська – Земля
Як те сонечко, так зайдеш ти для нас, а я розіб’юся, жаль за тобою виссе мою кров і побілить моє волосся. … Побілів, і його очі заблищали. … Він сидів із задеревілим поглядом, побілілим лицем на однім пні і неначе ожидав кулі з першого-ліпшого набою для своєї груді. … Побілів, мов полотно, і скрикнув жалісно: –