Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Зразу ж голови, запнуті кольоровими хустками, зачаровано, наче соняшники, почали повертатися до сонця, вбираючи очима сподівану землю. … Зітхнула — нелегко було повертатись додому в докори і гризню. … зараз же повертатися додому і сідати за працю: підготувати виступ. … Пора б повертатись до нового дому.