Результати пошуку слова: Повз

повзу́чий – прикметник відмінок однина множина чол.

повзти́ – повз повзли́ жін. повзла́ сер. повзло́ Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник по́взши

Пройшла повз них, начебто й справді були вони в чомусь винуваті, і зайшла до директорського приміщення. Часом йому хотілося отак пожартувати: прийти й спантеличити когось, ставши жінкою чи ж чоловіком, а тоді дивні речі кояться там, де він спустився: рух там і сновидьга, заповзяття і неспокій.

Вони хитаються, але ще повзуть тупо й автоматично, як мовчазна й велика сіра отара. Ось він заповнив тут усю хату, аж через дві світлиці заставлену повздовж столами, і під гуркіт далеких вибухів, під завивання, тупіт і скрегіт смерти навколо справляв тут свій, либонь, останній спільний бенкет, –

повзво́дний – прикметник відмінок однина множина чол.

Тулячись спинами до самих бур’янiв, ми боком проходимо повз дiда i, як тiльки минаємо його, щодуху бiжимо. Ми проходили повз старий набокуватий колодязь iз журавлем, з якого давно вже й воду не брали – так замулився. Ми повземо, помалу, обережно, об’їжджаючи кожну ямку, кожен камiнчик.

повздо́вжній – прикметник відмінок однина множина чол.

повзу́н1 – іменник чоловічого роду, істота (про тварин) відмінок однина множина називний повзу́н повзуни́ родовий повзуна́ повзуні́в давальний повзуно́ві, повзуну́ повзуна́м знахідний повзуна́ повзуни́, повзуні́в орудний повзуно́м повзуна́ми місцевий на/у повзуно́ві, повзуні́ на/у повзуна́х кличний повзу́не повзуни́

повзунко́вий – прикметник відмінок однина множина чол.

кривоши́пно-повзу́нний – прикметник відмінок однина множина чол.