| повзу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | повзу́чий | повзу́ча | повзу́че | повзу́чі |
| родовий | повзу́чого | повзу́чої | повзу́чого | повзу́чих |
| давальний | повзу́чому | повзу́чій | повзу́чому | повзу́чим |
| знахідний | повзу́чий, повзу́чого | повзу́чу | повзу́че | повзу́чі, повзу́чих |
| орудний | повзу́чим | повзу́чою | повзу́чим | повзу́чими |
| місцевий | на/у повзу́чому, повзу́чім | на/у повзу́чій | на/у повзу́чому, повзу́чім | на/у повзу́чих |