Результати пошуку слова: Повік-Віку

БЕРРОУЗ Эдгар – Тарзан, годованець великих мавп

Posted on by / 0 Comment

Ледве подружжя склепило повіки, як із джунглів за їхньою спиною залунав страхітливий рик пантери. … То лиха вдача й могутня сила Керчака зробили його царем маленького племені, в якому він народився чверть віку тому.

Ремарк Еріх-Марія – Три товариші

Posted on by / 0 Comment

Її вусики здригались, а повіки кліпали, як у старої сови. … промекав він, кліпаючи нам обома повіками. … Мої повіки тремтіли. … Я так багато пережив на своєму віку, що знав: або за все, що б ти не робив, можна докоряти собі, або взагалі ні за що. … Повіки не рухались. … У нього було вже багато пацієнтів такого віку.

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев

Posted on by / 0 Comment

– Йому добряче перепало на віку. … Але поводилися вони вкрай непристойно з людиною мого рангу й віку. … А скільки ж ми їх побили на моєму віку! … У нього було довгасте лагідне обличчя, сиві брови над ледь побриженими повіками й життєрадісна усмішка старого солдата, який радіє, що він іще живий.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Звуть його якось шур-бур-фюр… І не вимовиш… Такий наче вєжливий, а воно ж видно: хвашисті Я вже їх перебачила на своєму віку! … Константан усміхається, знов прикриває повіками очі, згадує патріаршого осетра і, мовби повторюючи жест на його повітання, ліниво ляскає в долоні: лясь-лясь.

Юрій Андрухович – Перверзія

Posted on by / 0 Comment

…з'ясування в четвертій канцелярії інформаційного підвідділу): порівняно молодого віку; войовничий — донедавна провадив затяжні військові дії проти сусіднього єпископа… … Ранковий Респондент виглядав зле (загальна млявість, деяка вим'ятість обличчя, з підпухлістю очей та повік).

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

Людина майже їхнього віку, трохи тільки старший, а в комсомолі з ними так і не був, обминув якось непомітно… — … Тоді ми теж були юні, вашого ж віку або ще й молодші. … Часом його омертвілі, в синіх прожилках повіки важко відкривалися, і з-під них викочувались білки безтямно пущених під лоба очей.

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

…чесний і богобоязний, а другий, і незчулася б, як би нав’язав тобі камінь на шию, що й повік би його не зняла, хіба б з мосту та у воду. … як отця і матір почитую і щодня, як служу, то і їх, і вмершу дочку їх на божій службі поминаю, і скільки дасть бог віку прожить, щодня буду їх поминати.