Результати пошуку слова: Повік-Віку

ВЕРН Жюль – Незвичайні пригоди експедиції Барсака

Posted on by / 0 Comment

Почувши, що ввійшла дочка, він поволі обернувся до неї, і згаслі очі заблищали – та лиш на мить; повіки опустились, і обличчя лишилось непорушним, як зажди. … Це був білий середнього віку, з плечем, розчавленим уламком даху.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

Тут, в полониш, де небо накриває безлюдні простори, що живуть в самотині тільки для себе, вікує тиша. … Вони вікують у такій тиші, що чують навіть дихання худоби. … –  Ой пам’ятаю, Марічко, й повік не забуду… Він бачив перед собою Марічку, але йому дивно, бо він разом з тим знає, що то не Марічка, а нявка.

САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі

Posted on by / 0 Comment

Він дуже змінився: обличчя посіріло, очі запали, повіки червоні… Все намагається точно розрахувати “задачу про нейтрид”. … Чи, можливо, ти й справді думаєш, що така справа даватиметься легко й цікаво, як про це пишуть у пригодницьких романах для середнього шкільного віку?