Skip to content Ледь Філд побачив Тома Вулфа, як образ, створений його уявою, тріснув, наче замала одіж на великій для свого віку дитині. …
Або ті, кому вкоротила віку смерть. …
Воно спустилося на підборіддя, охопило щоки, очі, повіки, чоло, шию. …
Важкі повіки назавжди сховали Джімові очі. Уже й чуприна біла, як у мене, і зовсім уже дід; доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілось на старість гетьмановати. …
Дай, боже, і повік таких панів! …
– Ну, бгатику,- озвавсь Черевань,- дай, боже, і повік такого лиха!