Результати пошуку слова: Повірити

ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга

Posted on by / 0 Comment

Повірити у вартісність того, що узвичаєно цінувати, неважко. … …Лицар у срібному обладунку простягає милосердну руку до повержених ворогів – усіх, хто посмів у нього не повірити, а на трибунах скрізь скандують його ім’я, й прекрасні дами кидають йому весняні квіти.

БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка

Posted on by / 0 Comment

Якщо їхні галюцинації стають для нас “реальними”, якщо ними можна заразитися, навіть повірити їм, та нема нічого дивного в тому, що марсіани вважають нас за психічнохворих. … Вони стояли на ґанках і намагались повірити в існування Землі, так само як колись намагались повірити в існування Марса – питання тепер ставилося навпаки.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

Згодом, коли згадував усе, що сталося з ним протягом якоїсь секунди, і намагався відновити події у їхній первісній послідовності, не міг повірити в можливість такої сконденсованості вчинків на мізерному уламкові часу.

Малолітній – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Тучко дививсь на його і мусів повірити. … Та дивлячись на його гарну мущинську стать, на його гарне лице вона не могла повірити в це, що чула. … Вона не могла повірити, щоб такий здоровий хлоп міг вдоволитися нею, старою поганою бабою, схожою на стару жидівку або циганку.

ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу

Posted on by / 0 Comment

Джо подумав: “А що, коли це… Ні, я не можу повірити в потойбічну чортівню, якою двісті чи триста років тому лякали наївних простачків. … Я навіть ладен на якийсь час повірити, що привиди й справді існують… Неземна жінка, як називає її Майкл, постає з нічого. … – Я не можу повірити, що ви… Дженні.

МАЙН Томас Рид – Морське вовченя

Posted on by / 0 Comment

Я не міг повірити цьому і водив руками вгору й униз. … Але ця радість була такою несподіваною, що я не наважився одразу повірити своєму слуху і вирішив перевірити, чи не помиляюсь. … Нещастя сталося так несподівано, що я не міг повірити в його реальність.

АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів

Posted on by / 0 Comment

Лишити Йому шанс, повірити в Нього? … Кусаючи губи й замалим не плачучи, Оля готова була повірити, що ніяких рукописів просто не існувало, а все, що він час до часу поривався їй декламувати, озираючись на чуйні вуха присутніх поруч наглядачок, було фікцією і сном.