Результати пошуку слова: Повістяр

повістя́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний повістя́р повістярі́ родовий повістяра́ повістярі́в давальний повістяре́ві, повістяру́ повістяра́м знахідний повістяра́ повістярі́в орудний повістяре́м повістяра́ми місцевий на/у повістяре́ві, повістярі́ на/у повістяра́х кличний повістя́ре повістярі́

набіл прозаїк повістяр пропаґувати проповідувати пропорція співвідношення протеґувати кому опікуватися ким протектор опікун, захисник профілактичний запобігавчий процент відсоток…

Уникаючи ориґінальности, якою так люблять пишатися повістярі наших днів, що возлюбили всім серцем і всіма помислами потворні французькі повісті, навипередки наслідують їх і в простоті юного та вже надшарпаного серця вірять, що вони ориґінальніші за самого півбога О[лександра] Дюма.

Приїздив до табору його старий-старий батько, відомий у Галичині повістяр.

Зате в районній газеті Гриць Федака — поет, повістяр, байкар і драматург районного масштабу написав, що в Черчені підвела голову куркульська гідра: було вчинено замах на голову колгоспу Олексу Івановича Чобота.

Щоби зробити книжку цікавішою для широкого загалу, я убрав її в форму, так би мовити, “повістярську”.