Результати пошуку слова: Покіль
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
«Ні, покіль на небі зорі Місяця стрічають, Покіль на безкраїм морі З вітром хвилі грають, Товстогубу не придбати Чорних брів дівочих! … Каже милий, що здобуде Здобич нам велику; Златоглав носити буде, Покіль його й віку. … нами, Покіль буде панувати Жидова з ляхами. … Покіль знайдем понад морем, По заслузі ката.