Результати пошуку слова: Полуниця

половни́ця 1 – іменник жіночого роду (полуниця) відмінок однина множина називний половни́ця половни́ці родовий половни́ці половни́ць давальний половни́ці половни́цям знахідний половни́цю половни́ці орудний половни́цею половни́цями місцевий на/у половни́ці на/у половни́цях кличний половни́це* половни́ці* [діал.]

Найчастіше бачать її спиною до вулиці, бачив не раз і Микола ту постать струнку та ноги міцні, до мідного загорілі, зарошені по коліна, в дідових полуницях, що від щедрого її поливання повиростають, мабуть, як гарбузи!

Лимони містять більше цукру, ніж полуниця.

А полуниця — то це взагалі шось непонятне.

виробничі (бібліотечний пил, бавовна, барвники, мила, мийні засоби, лаки, синтетичні речовини тощо), рослинні (пилок квітучих трав, садових і кімнатних рослин), харчові (яйця, раки, полуниця, цитрусові, кава, какао та ін.),

для увиразнення їх розмежування (на противагу розмежуванню інших частин усередині них за допомогою інших розділових знаків): Щойно полуниця відходить, а вже буріють вишні , шовковиця сиплеться, а там зажовтіють абрикоси; буває, так наспіє полуниці, то жінкам невправка з нею, тоді оголошується загальна…

Полуниця, в ліжку, з твоїх рук – ні, красно дякую… До речі, ти так і не відповів на моє запитання.