Поліном Posted on by / 0 Comment поліно́м – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний поліно́м поліно́ми родовий поліно́ма поліно́мів давальний поліно́му, поліно́мові поліно́мам знахідний поліно́м поліно́ми орудний поліно́мом поліно́мами місцевий на/у поліно́мі на/у поліно́мах кличний поліно́ме* поліно́ми*
Поліно-Осипенкове Posted on by / 0 Comment Поліно-Осипе́нкове – іменник середнього роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Поліно-Осипе́нкове родовий Поліно-Осипе́нкового давальний Поліно-Осипе́нковому знахідний Поліно-Осипе́нкове орудний Поліно-Осипе́нковим місцевий на/у Поліно-Осипе́нковому кличний Поліно-Осипе́нкове
Краще смерть, як неволя – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Як підняв поліно з купи, так і став, задивившись мов зачарований. … І стоїть так з поліном, мов якийсь мученик! … Степан зітхнув тяженько, поклав поліно на стілець і взявся за пилу.
