Результати пошуку слова: Попів

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

Посупившись, вернулась наньмичка у кімнату та й сіла у куток, ворчачи: «Отто вже, мабуть, був у попа та, мабуть, там і обідав; бо вже ті попівни, хоч до кого, так підіб’ються». … І усе, сидячи собі, знай коренила попівен.

ШТЕПА Павло – Московство

Posted on by / 0 Comment

З українців до них приставали лише ті, хто не міг витримати морального бруду попів-москвинів, що їх московський уряд оселював в Україні як своїх шпигунів та агентів. … Лише попів не треба було пильнувати. … А дух чи душа – це попівський опіум для народу.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Пороблять їх попівськими синочками і зятьками, які в садочках біля пасік виголошують перед пашіючими здоров’ям нареченими пишномовні тиради про вісімнадцятий рік. … Гіркий досвід народу завжди прикріплюють до гетьманських і попівських шликів, розвішуючи ганчірки замість знамен над розтоптаним краєм.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

На мені не попівська ряса, а плахта. … Люди мовчки пішли на поле робити, але од того часу, як почалася ця попівська панщина, селяни почали потроху одхилятись од священиків. … Він приїхав не своїми кіньми, а чужими, попівськими.

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Та зате мав він з східної сторони і до нашої хати звернену велику гарну скляну веранду, на котру завидували батькові не одні властителі домів невеликого міста, називаючи її «попівською мошонкою», — … І коли вже деякі кланяються перед батьком за його широку попівську гойність і благородність душі, то, певно, —

ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції

Posted on by / 0 Comment

Коли виїздили останні верхові з Пісочного, десь ніби видніли на бруднім снігу, на площі, якісь постаті, що прямували і до попівського дому і в напрямі виходу на Столпці. … Токмак, ну і, як звичайно, в попівському будинку коло церкви.

Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ

Posted on by / 0 Comment

І цього чабана Ригора частували всі, і Ригор лаяв багатирів, у яких пив, розповідав байки про попівські діла і кричав, і проклинав пропаще життя, а його слухали й не перебивали, бо знали всі, що Ригор зараз заспіває, а після того співу нічого вже людині не треба.