ШЕВЧЕНКО Тарас – Назар Стодоля Posted on by / 0 Comment Iди ж та не забудь сказати, що коли прийдуть колядувати, так щоб гнали їх у потилицю.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Вона потиснула за клямку і увійшла досередини. … Він пішов поволеньки, потихеньки й обережно далі, бо опале листя лежало так грубо на землі, що нога тонула в нім, і воно, мов живе, шелестіло, а він хотів захопити злодія, або хто вже там був, іззаду.
Микола Гоголь – Вій Posted on by / 0 Comment Філозоф, почухуючи злегка потилицю, вийшов, не мовивши й слова, наміряючись, як трапиться слушна нагода, покластися на власні свої ноги.
Остап ВИШНЯ – Самостійна дірка – Усмішки, фейлетони Posted on by / 0 Comment – Гони їх, мерзотників, у три потилиці.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО Posted on by / 0 Comment Ой, як устануть тумани, як закутають промiння те, як потиснуть морози та скують рiчки – побачимо, куди дiнеться ваша смiливiсть!
КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван – Cто тисяч Posted on by / 0 Comment Не лайся, щоб я часом ради неділі не дав тобі по потилиці.
Борис Грінченко – Брат на брата Posted on by / 0 Comment Зараз біля його йшов здоровий парубок у піджаку, з картузом на потилиці — Михайло-старшиненко, розбишака й п'яниця.
Остап ВИШНЯ – А народ війни не хоче – Усмішки, фейлетони Posted on by / 0 Comment Екскурсовод тільки подивився на всі боки і потихесеньку кинув: –
