КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment Та світ же білий мені потьмарився! … Невже мій шлях загубиться у мотлосі і потьмяніє днів моїх скрижаль?!
Юрій Андрухович – Перверзія Posted on by / 0 Comment Залишаючись і далі у плащі, Респондент підняв трохи потьмянілу кришку спінета і без найменшої уваги до навколишньої ситуації, як і до мене особисто, виконав D'dur'Hy сонату Скарлятті №15 (за Кіркпатріком).
ПАШЕК Мирко – Ловці перлів Posted on by / 0 Comment Але він турбувався за свого друга, й радість його була потьмарена. … Шайтан потьмарив тобі голову, Ель-Сейфе.
РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment В моїх очах потьмарилося. … Але є в ньому щось таке, що безугавно нуртує і живе, що кличе до Зірок у чорне Безгоміння… Надто часто марнославство людське й гонитва за золотим тільцем потьмарює усе хороше й світле.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди Posted on by / 0 Comment То вчорашня злість на Стаха потьмарила мізки і погнала його, дурня, сюди. … Хоча він не раз виривав у молодиць любощі, та ніколи мерзенна копійка не потьмарила їх.
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ Posted on by / 0 Comment І вихолка ніяк не перестане, як привиди, у потьму одбігать…
Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment На декотрих розбитих брилах той блиск уже потьмянів од окислення, взявся чорною осугою, але в інших місцях ще так яскрів, так променився, як ото срібні карафи, столове начиння та вази на п’яцца дель Моро, коли в добру годину пообіднє сонце падало крізь крони дерев та відчинені вікна на скляні мисники в салоні.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Пiт котився з їх потьоками i, помочивши чорну куряву, пописав їх лиця довгими смужками. … Турман так закашлялась, що вийняла хусточку й прикрила нею рот, неначе звiдтiль от-от мала потекти кров потьоками.
МИРНИЙ Панас – Серед степів Posted on by / 0 Comment Ось вам уже стало важко пливти під водою, дух почав затинатися в грудях, і ви мерщій виринаєте з-під хвилі, раді та веселі, струшуєте воду, що потьоками збігає з вашої голови, розплющуєте очі і, перевівши духа, обдивляєтесь кругом себе.
БЕРРОУЗ Эдгар – Тарзан, годованець великих мавп Posted on by / 0 Comment Врешті-решт образ прекрасного обличчя та спогади про палкі поцілунки потьмарили картину його минулого життя, яка щойно починала вимальовуватися.
