Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість. Posted on by / 0 Comment — почули ми недалечко дитячі голоси, і ледве встигли вдягнути сурдути, як підбігли до нас Ліза та Натуся і, схопивши поли сурдута Тараса Федоровича, потягли [його] в садок, примовляючи: —
ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Збірка Posted on by / 0 Comment Вона потягнула за якийсь важіль – і ДакДональдс сповнився яскравим електричним світлом. … Він потягнув стілець.
АДАМС Петер – Позичене обличчя Posted on by / 0 Comment Але буквально вчора, я чув, О’Гвінн потягнув зі цвинтаря труп. … Стара схопила її під пахви, потягла до її кімнати.
ЩЕРБАНЕНКО Джорджо – Шість днів на роздуми Posted on by / 0 Comment Розділ шостий Полковник Енсайкоу Сандер потягнув Джелліна до себе. … Не виключено, що смерть Вейтона потягне за собою якісь наслідки, на перших порах непомітні.
ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі Posted on by / 0 Comment Давидов протер очі, потягнувся й раптом заспівав голосно й неймовірно фальшиво на одноманітний сумний мотив: – … – Давидов потягнув дверцята, вони розчинилися… –
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment Згадка про румунську адміністрацію потягнула в людей наступну згадку – про букові палиці – « … Маленька, така сама дрібна, як за дівки, вона спускала ноги вниз і, розвівши руки в боки, трималася долонями за камінь, ніби боялася, що хтось її зараз потягне вниз.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита Posted on by / 0 Comment «Що, мене б він смів дурити?» Закричав Медвідь сердитий Та й потяг в Микитин двір.
УКРАЇНКА Леся – Лісова пісня Posted on by / 0 Comment Таж вiн тебе занапастив би тiльки, потяг би по колючому ложиську струмочка лiсового, бiле тiло понiвечив та й кинув би самотню десь на безвiддi.
Остап ВИШНЯ – А народ війни не хоче – Усмішки, фейлетони Posted on by / 0 Comment «Робота ж тепер удосконалилася, побільшала й поважчала… Теперішня людина її вже не потягне, бо, по-перше, вона для цього малосильна, а по-друге – і це найголовніше – теперішня людина відмовляється це робити, бо вона бачить: «ex Oriente lux» («
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment Але наука його так її потягала своїм солодким блиском, мов гріх. … Опісля подивився довкруги, потягнув її за руку в тихіше місце під густе дерево між скелями, зняв зі себе свій верхній одяг й обтулив перелякану дівчину.
