ГОМЕР – Одіссея
З того часу вона ткала удень полотнину велику 105] Й потім, при факельнім світлі, її уночі розпускала. … Голови всім оглядали, загибель віщуючи близьку; Кігтями потім лоби взаємно подряпали й шиї І над домами направо й над містом кудись полетіли. … А потім, коли вже Підживитеся, почну я розпитувать, що ви за люди.