ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Коли є час, можна полежати, роздивляючись камінні стінки логовища, обсновані смерековим корінням, схожим на велетенських павуків; за щось зачепившись, на дні потічка котрий день б’ється, немов живе серце, жовтий листок.
ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході Posted on by / 0 Comment – Глядіть лишень, не зоставте слідів біля маленького потічка поблизу моєї хати, –
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Що ховається за горою, ми не бачили, отож попрямували берегом потічка до її підніжжя, поклавши вилізти на її вершину, якщо можна буде.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment Так і наморозили цеє диво – від низу, від річки і геть до найвищого потічка, що ліг угорі рудими візерунками.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Хмари йшли низько, ніби захищаючи цих вимучених, стерзаних, зацькованих, обшарпаних і вже деяких босих людей (деякі побили свої черевики й чоботи а в деяких вони лишилися в мулуватих потічках та в торфовищах).
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment Максим зітхнув, узяв казанок і побрів до потічка, що жебонів поблизу.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3 Posted on by / 0 Comment Попереду проступила напівкругла дуга склепіння, і дружина несподівано опинилася просто неба, на березі бурхливого потічка: вздовж нього стрімко вела вниз і поміж зубчастими стінами ущелини кінна стежка.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Не добившись від нього жодного слова, я дійшов облогом до стежки, спустився у видолинок, напився води з потічка, вибрався на кряж і кинув очима по обрію, чи далеко до тої хатини, де ми з циганом ночували тиждень тому.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment Після цілого дня пошукувань врешті стежі найшли недалечко гирлатого потічка чи невеличкої річки, що впадала зі сходу у Ворсклу понизче Дівочого Інституту, місце, де обидва береги були настільки сухі, що давали доступ до води.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Верби кидали на леваду широкі тіні, біля потічка горобці пили воду, мережали, лапками густу грязючку.
