Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський
Після снідання нас вели до батенька віддавати чолом, а потім з тим же до матінки. … Таке одрізнювання напоумило мене, що я в матінки «пестунчик», себто улюбленець, що й ствердилося потім. … Потім м’ясо з борщу поріже тобі нянька на дерев’яній тарілці й зверху ще посолить буйною немитою сіллю – тоді ще натура була: отак і уминай.