Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський
Після снідання нас вели до батенька віддавати чолом, а потім з тим же до матінки. … Таке одрізнювання напоумило мене, що я в матінки «пестунчик», себто улюбленець, що й ствердилося потім. … Потім, надвечір, ми «підвечіркували»: звичайно тут давали нам холодну печеню, що лишилася від обіду, новопечене порося й ще щонебудь таке.