ГОМЕР – Одіссея
Прийнявши, Гойно мене годувала, й кохала вона, і безсмертним Пообіцяла зробить, щоб не старів уже я ніколи. … Я Одіссея у дім свій привів і, прийнявши, гостинно 195] Став від душі частувати, було-бо всього в нас доволі. … За Одіссеєм нещасним ходила вона й годувала, 355] В той день прийнявши на руки, як мати його породила.