ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Пройшла повз них, начебто й справді були вони в чомусь винуваті, і зайшла до директорського приміщення. … Йому стало тепло на серці, і відчував він те тепло потім ще не одну годину, сидячи серед казково омолодженого приміщення на єдиному розхитаному стільці. … Вийшовши з приміщення, де пропрацював вісім років, він навіть не озирнувся.