Кобилянська Ольга – Людина Posted on by / 0 Comment Не здивувалась вона її присутністю; то було вже її звичаєм приходити незамітно й несподівано, а часто вже по якійсь хвилині назад вертати. … При прощанню він поцілував знов у руку, а вона просила його приходити.
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов Posted on by / 0 Comment Не вмію розказати, як весело мені біля тебе… Далі думка така стала приходити: «Галочка тебе не полюбить…» Слухай-бо, не закривайся і другою ручечкою.
ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат Posted on by / 0 Comment – Час від часу я посилатиму когось або приходитиму сам. … – У понеділок можете не приходити!
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Марія не забороняла йому приходити. … — Казала не приходити.
БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX Posted on by / 0 Comment Невдовзі вартові взагалі перестали приходити. … Приблизно через місяць на ім'я Войцеха Лещінського, під яким зупинився в подебрадському готелі Бойчук, почали приходити конверти з марками країн ледь не всіх континентів.
МІЛН Алан Александр – Вінні-Пух та його друзі Posted on by / 0 Comment Але я не розумію, чому він повинен приходити в мій крихітний закуток Лісу, щоб мене пхнути? … ну, ти знаєш – коли я вже нічого не робитиму, ти іноді будеш приходити сюди?
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Я забороню йому сюди приходити. … Потім дівчина перестала приходити до бібліотеки.
Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки Posted on by / 0 Comment Я сидів день за днем, вивчаючи стародавні письмена, і ось марсіанин знову почав приходити. … Ще трохи, і я був би змушений ніколи не приходити сюди й не бачити тебе.
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський Posted on by / 0 Comment Коцюбинський розумiв: усi знали, в якiй справi їх кликано i, певне, вирiшили не приходити зовсiм. … Вони не можуть не приходити, бо вiд розмов, вiд принесених йому новин залишається сила вражень, розпалюється прагнення взятися швидко за перо.
Борис Грінченко – Під тихими вербами Posted on by / 0 Comment Зараз по обіді почали приходити люди. … Одного разу Рябченко прийшов у свято до церкви, вистояв утреню, а тоді, не хотівши йти додому та знов приходити до служби (бо йому таки далеко було), зостався підождати в сторожці,— там звичайно дожидали люди, поки вдарять до служби.
