Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
І дійшло того, що дитина слухала насліпо всіх приказів чорної приятельки своєї, — … повторило так само поважно дівчатко, піддаючись спокійно операції чорної приятельки та прислухуючись з увагою кождому її слову. … А Тетяна що рік, то більша і краща, прибігає також погідними ранками до давньої своєї приятельки — і не скучно Маврі.