Олександр Довженко – Зачарована Десна Posted on by / 0 Comment А може, все-таки якось спробувати пробитися в «атмосферу державного горiння» й «вiтчизнi вiддати не вигризки душ, а всю повноцiннiсть життя або смертi»?
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Марія пробилася досередини, хотіла купити свічку, але не могла пробитися до старостинця.
ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi Posted on by / 0 Comment Нашу головну колоду псих заклинцював у дверях i зараз намагасться пробитися дiркоколом.
Френсіс Фіцджеральд – Великий Гетсбі Posted on by / 0 Comment Мені б тільки пробитися в друк, а там уже я за себе певен!
РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment Колісниця зупинилась на краю майдану, не в силі пробитися крізь тужавий натовп.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Джільберт і далі щось прохально белькотів, відчуваючи, що його голос непевний, а слова непереконливі: між ним і незнайомим таки ж була стіна, одвічна стіна і нерозуміння, крізь яку так важко пробитися навіть з найкращими намірами.
ХИМИНЕЦЬ Юліян – МОЇ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ Posted on by / 0 Comment У справі допомоги звільнити Словаччину маршал Конєв видав такий наказ: “Проломити ворожу оборону в районі Кросна, міста Дуклі, Дуклянський перехід, Пряшів, пробитися через Карпати, дістатися на територію Словаччини й злучитися з словацькими повстанцями.
РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту Posted on by / 0 Comment З неї навіть світло не здатне пробитися назовні… –
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment А за Сіле не було вже нічого, крім голої, як долоня, землі та густого плетива шляхів, що вели у долини Венето та Ломбардії, і австрійці цілу зиму раз у раз ішли в атаку, щоб пробитися на цю чудову дорогу, якою мчала тепер машина і яка веде просто на Венецію.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment …був наставляти автомат, щоправда, плазом, наче щит, і все осипалося з нього на землю, в білий пил, і він стояв, мов у зачарованому колі неприступності, крізь яке не міг пробитися жоден з незвичайно, майже істерично привітних «оміросців».
