Skip to content
А тут як заспіває: Нуте, готовте пляски, забавы… Ну, панночка та й годі, ніби вчора з Москви приїхала, а як дійде до слів: Ему Маруся навстрчу бжить… та пробігне трошки та ще й ручки простягне, ніби до офіцера, чи то пак до козака-с[тихотворця], я й не витерплю було, просто заридаю, —